mysliwiec

В Україну скрипка класичного зразка попала давно. Як свідчать поборові реєстри кінця XVI ст., в Луцьку було взято на облік п’ять скрипачів, у Володимирі — три, а в Мостах Великих — одного. В кінці XVII чи на початку XVIII ст. в Кам’янці на Поділлі існував скрипковий цех, який, як зазначає М. Грінченко, або робив скрипки, або об’єднував скрипачів-виконавців. Вже на початку XVII ст. скрипалі входять до складу полкової музики Війська Запорізького. На скрипці здавна супроводжували народне видовище «Вертеп».
В музичному побуті скрипка закріпилася в інструментальному ансамблі — троїстій музиці. Вона поряд з іншими народними інструментами посідає в музичному житті України одно з перших місць. Її часто згадує народ у піснях.

Та скрипочка із липочки,
А струна з барвінку.
Як заграє на скрипочку,
Чути на Вкраїнку .

Скрипка би не грала,
Якби не той смичок,
Чоловік би жінку не бив,
Якби не язичок

Ой грай, коли граєш,
Коли добрий смичок маєш,
Як не будеш добре грати,
Кажу смичок поламати



Originally posted by andreistp at История русской классической музыки