mysliwiec

Пряма мова самовпевненого нахабного невігласа Льоші Гончаренка (пряма трансляція відбулася 22 лют. 2017 р):

Гончаренко:
-Она (Єкатеріна) её (Одесу) основала, она основала наш город.
... І Одесе не 500 лєт....
Скрипін:
- Стоїть Єкатерина з мастєрком, з кірпічом, і давай основивать Одесу?...
Гончаренко:
- І (памятнік Єкатєрінє) ето нормально і тот правітєль, которий іздал указ а аснаванії, а імєнно она іздала указ аб аснаванії Одеси і отдала соотвєтствующєє распоряжєніє заложіть етот город і создать, і я счітаю, что её памятніку мєсто в Адєсє...
Скрипін:
-Я про Єкатерину, про Катьку хотів, про Катрусю...І ви вважаєте, що то вона заклала Одесу?
Гончаренко:
-Тут нє нада вважати, є історичний факт, згідно указу Єкатерини другої...
Скрипін:
-Заклала Єкатерина?.. а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
- Там де Одеса - нічого не було. ... Це історичний факт, про що ми зараз говоримо, історію альтернативну пишему чі що?
Скрипін:
-А ви знаєте, що це (пам'ятник Єкатерині) маркер Русскава Міра?
Гончаренко?
-Нєт. Для вас да, а для мєня - нєт.
Скрипін:
-Імпєратріца, ёпрсете аснавала Адєсу, а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
-Не було, ну шо зробиш... Там стєпь, прієзжайте - увідітє.


https://youtu.be/cNUpfY1Qu0A?t=2076

Хоча на території Одеси люди жили ще 2400 років тому, між тими давньогрецькими поселеннями і шовим часом (покі) ні історики ні археологі не знашли чим заповнити цю лакуну в 1000 років.
Що не дає можливість підтвердити постійне проживання людей на цьому місці і значить безперервне існування цього населенного пункту.

Перша, на сьогодні науково коректно доведена згадка про місто - це запис у польського хроніста Яна Длугоша, котра датується 19-м травня 1415 року:

В Україну скрипка класичного зразка попала давно. Як свідчать поборові реєстри кінця XVI ст., в Луцьку було взято на облік п’ять скрипачів, у Володимирі — три, а в Мостах Великих — одного. В кінці XVII чи на початку XVIII ст. в Кам’янці на Поділлі існував скрипковий цех, який, як зазначає М. Грінченко, або робив скрипки, або об’єднував скрипачів-виконавців. Вже на початку XVII ст. скрипалі входять до складу полкової музики Війська Запорізького. На скрипці здавна супроводжували народне видовище «Вертеп».
В музичному побуті скрипка закріпилася в інструментальному ансамблі — троїстій музиці. Вона поряд з іншими народними інструментами посідає в музичному житті України одно з перших місць. Її часто згадує народ у піснях.

Та скрипочка із липочки,
А струна з барвінку.
Як заграє на скрипочку,
Чути на Вкраїнку .

Скрипка би не грала,
Якби не той смичок,
Чоловік би жінку не бив,
Якби не язичок

Ой грай, коли граєш,
Коли добрий смичок маєш,
Як не будеш добре грати,
Кажу смичок поламати



Originally posted by andreistp at История русской классической музыки